Ісаакій (Борискович-Чернчицький) .

Исаакий Борискович-Чернчицкий.

Був послушником Києво-Печерськоъ Лаври.

Потім перейшов на служіння до Олександрійського патріарха Мелетія і знаходився при ньому до самої його смерті (1601 р.).

Посвячений у пресвітери, подався на Афон, де пробув 10 років

1602 р. улаштував Острозький Дерманський монастир, де за допомогою священика Диміана видав кілька книг (Октоіх, Діалог про святу віру й ін.). Був одним з видних членів луцького Хрестовоздвиженського братства і вчителем братської школи.

Поставлений у 1621 р. єпископом луцьким, Ісаакій.

1614 р. удруге подорожував на Схід.

З 1617 р. - ігумен Чернчинського монастиря.

У 1620 (1623)р. хиротонисан Ієрусалимським патріархом Феофаном у єпископа Луцького (1623 - 1629)

, але був вигнаний з міста Іереміей Почаповським, уніатським єпископом луцьким. і жив спочатку в с. Степанському, а потім у Киево-Михайлівському монастирі.

У 1624 р. був у Москві з проханням Київського митр. Іова Борецького про прийняття України до Москови.

У 1632 р. брав участь у хіротонії Петра Могили. Зробив йому підтримку при установі їм у Києві вищого духовного училища. Справами своєї єпархії керував з Києва.

З 1633 по 1641 р. - єпископ Перемишльский.

Помер у 1641 р. у Києві.

Література:

Чистович "Очерк истории западнорусской церкви".

М. Макарій И. Р. Ц., т. XI, кн. II, с. 315-318, 320, 405.
Чістович Очерк истории зап.-рус. церкви, II.
Смірнов Виленск. Св. Духов. м-рь.
Соловьев С. М. История России, кн. II, с. 1473.
Строев П., с. 1042, 1044.
Толстой М. В. Рассказы из И. Р. Ц., с. 499, 518.
Іванов В. Епископы древней Луцкой епархии. Почаев, 1891.
Труды К. Д. А., 1869, сентябрь, с. 354, 364, 380.
Приб. к Ц. В., 1897, № 1, с. 26.
Ж. М. П., 1951, № 3, с. 40.
Девятисотлетие православия на Волыни.
Н. Д., с. 39, 43.
БЭЛ, т. V, с. 1052.
БЭС, т. I, с. 961, 962.
ЭС, т. XIII (кн. 25), с. 359.
РБС, т. VIII, с. 138.
Мануїл (Лемешевский). Русские православные иерархи периода с 992 по 1892 годы (включительно). Ч. III. Куйбышев, 1971 (машинопись).