Майже відразу після свого виникнення, Волинський осередок Українського геральдичного товариства /УГТ/ отримав соціальне замовлення. Постало питання про дійсний історичний герб м. Луцька. Для вирішення цього питання члени геральдичного осередку при Волинському краєзнавчому музеї /ВКМ/ створили робочу групу, яка протягом 1995-1997рр. опрацювала різні види джерел з метою дослідження визначеної проблеми: історичний герб Луцька та його складові. Перш за все був опрацьований образотворчий матеріал , який репрезентований сфрагістикою, іконописом, графікою.

Під час роботи з актовими книгами, що зберігаються в архівах Львова, Кракова, Варшави, Києва, виявлені на відповідних документах міські печатки Луцька /1565-1616 рр. найдавніші з відомих/ з зображенням Св. Миколая, що дозволило обрати в якості гербової фігури постать святого /даний вибір підтверджується свідченнями польських геральдистів, коли у 1938р. перед ними постало теж саме питання/.

З'ясування, що Св. Миколай має бути гербовою фігурою історичного герба Луцька поставило питання про зовнішній облік фігури, її атрибутів, кольорової гами, тощо. Тому наступним образотворчим матеріалом, деякого звернулася робоча група постав іконопис та книжкова українська графіка.

Опрацювання фондів музею Волинської ікони, виявлення ікон з зображенням Св. Миколая і порівняння їх з колекціями ікон у фондах "Русского музея" та Казанського собору /обидва в Санкт-Петербурзі/ та відповідними виданнями Каталогів ікон дозволило виявити Волинський ізвод іконографії образу Св. Миколая, уточнити його атрибути, з'ясувати кольорову гаму, композиційні особливості /Ікони XVIII-XX ст./.

Звернення до графічних матеріалів, що збереглися у виданнях української друкованої книги 1524-1800 рр., видання друкарень Львівського братства, Києво-Печерської лаври підтвердило специфіку саме українських зображень.

Крім образотворчих, робоча група опрацювала писемні джерела: літописи, житійні та апокрифічні джерела, канонічну і літургійну літературу службові книги священнослужителів. За літописними матеріалами вдалося виявити зв'язок образу Св. Миколая в православній традиції України і Волині, зокрема. Щодо останнього, то культ Св. Миколая був поширений на Волині і святий пов'язаний з Луцьком /Луцьке чудо 1259 р./. За апокріфічними та житійними джерелами вдалося з'ясувати специфіку розробки образу Св. Миколая в українській православній традиції. Канонічна і літургійна література дозволила виявити тлумачення символіки кольору І з'ясувати відповідну символіку іконописних зображень Св. Миколая, Загальна богослужбова література дала відомості про одяг вищих священнослужителів та відповідні Їх сану відзнаки.

Після виконаного обсягу досліджень робоча група приступила до розробки проекту герба м. Луцька з головною гербовою фігурою Св. Миколая згідно основних геральдичних вимог: відновлення геральдичного оформленного міського знаку за давнім зразком без якихось доповнень чи нових елементів. В контексті вищенаведеного слід відзначити особливе ставлення до образу Св. Миколая лучан. Окрім врятування Луцька від нападу монголо-татарів 1259 р. Слід згадати і Свято-Миколаївський Жидиченський монастир під Луцьком з одноіменною церквою та іконою, до якої їздили руські князі "Кланятися і молитися Святому Миколаю". Як вдалий образ, святий вписується в економічну історію середньовічного Луцька. Образ Св. Миколая використовувала християнська церква у Луцьку є на Волині. Так орден домінікан розпочав свою діяльність у Луцьку з будівництва в кінці XIII ст. каплиці Св. Миколая. Святомиколаївська православна церква розташовувалась в XVI на Ринковому майдані Луцька. Поширеними були як в середньовіччі, так і нині православні церкви Св. Миколая на Волині.